"Де раки зимують? Та що там є?." Або пошуки відповідей в районі зазначених координат...

Сьоме січня, неділя, Чернятин, палац  та троє заїжджих велосипедистів.

Дуже хотілось написати про цю поїздку в жанрі "Ох і ах" - бо я був дуже задоволений самим процесом поїздки, дорогою, краєвидами, перешкодами, пригодами, розвагами..., але Муза склала велику дулю та тицьнула мені нею під носа. Та так, що аж ніс закачався, мовляв: "На понюхай. Чим пахне?" Серед тисячі чудових моментів вона, як будь-яка баришня знайшла один не дуже зрозумілий і почала розмахувати ним протягом тижня, мов прапором, так і не давши зосередитись на прекрасному...

Відповісти чим пахне в Чернятині - важкувато, хоча, якщо прочитати горделивий текст на одиноко стоячій табличці, яка розмірами більше заслуговує, щоб її назвали плакатом або інформаційним стендом, а потім побродити парком - то все ж можна знайти дивний запах...

Цікаво написана сума: "142.286 тис грн." - я так і не зрозумів скільки це: сто сорок дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень (тобто так: 142286) чи сто сорок два мільйони двісті вісімдесят шість тисяч гривень (142286000)? Що це, в біса, за запис з крапочкою між цифрами в парі із скороченням "тис"? Це що - тисячі записані десятковим дробом? Якщо так - то нафіга?

У всякому разі кошти мали бути витрачені, а проект завершений впродовж чи до кінця 2017-го, (теж не ясно, бо словосполучення "термін виконання" несе в собі поняття відрізку часу, тобто "від і до", обо як мінімум "до") але ладно: ми гуляли парком в січні 2018, а до цього часу, судячи з тієї гордої таблички, вже все зроблено.

Побачене якось не дуже в'яжеться з табличкою, певно сума мала бути записана так: 0.142286 тис грн., тобто сто сорок дві гривні 28 копійок і ще "серединка за половинку" від копійки, бо інакше як пояснити Музі той срач, що на фотках нижче?

Це залишки воріт парку зі сторони залізниці. За часів Львових (перших власників маєтку) це був парадний вхід на територію. Перед ворітьми зупинявся потяг. Довгий час ці ворота були візитівкою Чернятина, саме вони були зображені в путівниках по Поділлю. Тепер ці колони прикрашають смітник та нужник, а ще схоже заважають чиємусь подвір'ю розростатись.

Один з берегів найбільшої (нижньої) водойми чернятинського парку.

Частина муру перед входом в парк з боку колишнього помешкання обслуги маєтку.

Стік від шлюзів найбільшого ставка.

Залишки верхнього, найменшого декоративного ставу. Вибрано найкращу світлину, на якій майже не видно сміття.

Вид на греблю між середнім та нижнім ставками. Сходіть якось, погляньте в якому вона стані.

От ви і побачили що може бути зроблено чи не зроблено виконавцем (хто там вказаний) за "142.286 тис грн." з обласного бюджету.
Але, все-рівно сам палац, просто чудовий, ось погляньте альбом за  06.08.2015. Того дня я повертався додому після велопробігу "Бачу! Можу! Допоможу!", але то зовсім інша історія. Також роздивляйтесь решту фото з поїздки 07.01.2018, а ми тим часом звозимо Музу десь сюди 49.112916, 27.245997  покажемо їй де раки зимують, щоб не випендрювалась та приходила не за тиждень, а вчасно.

P.S.: Здогадались куди нас понесло нині і чого? Відповіді на ці питання та думки з приводу вище написаного прошу у коменти.